Народні свята

Здвиження

Див. про Воздвиження Хреста Господнього в розділі релігійних свят

Див. про Воздвиження в книжці В. Сапіги "Українські народні свята та звичаї"

27 вересня відзначається Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього, або, по-народному, Здвиження.

У цей день, за народними прикметами, починають вилітати у вирій птахи. Першою це робить зозуля, бо вона ключниця вирію, "у неї ключ від тієї країни". Згідно з народним повір'ям, вирій – це дивне, тепле місце десь далеко біля моря.

Десь у цю пору починають ховатися на зимову сплячку й змії. За народним повір'ям, різні гади теж повзуть до вирію. Вони добираються туди лише повзучи по деревах. Але не всі змії туди дістаються, ті із них, які кого-небудь покусали, отримують покарання – вони залишаються тут мерзнути в холодні осінні дні.

Цікаву розповідь подає Василь Скуратівський:

У цей день люди намагалися не ходити до лісу, бо начебто "о цій порі збираються в гурти вужі, гадюки та інше гаддя". На своїх збіговиськах вони радяться, як і де перезимувати. Легенда застерігає: якщо в цей день натрапити на таке кубло, то змії можуть покусати.

Крім того, на Здвиження вужі виносять присуд тим, що порушили їхню обітницю – вкусили людину. Таких кривдниківблагородні плазуни начебто виганяють зі свого товариства, і вони мусять самотою блукати лісами. Тому, хто після Здвиження зустріне блудника, а серед них обов'язково має бути й "король із золотою короною", може усміхнутися удча. Для цього треба розіслати на землі хустину чи фартух. Переповзаючи через нього, король залишає золотий талісман.

Ця поетична оповідка цікава тим, що власне після Здвиження плазуни лаштуються на зимову сплячку. Отже, зустріти в лісі вужа, якого в народі особливо шанували, практично неможливо. Очевидно, щоб не заважати лісовим мешканцям спокійно влаштувати перезимок, і створено таку застережливу легенду.

І ще трішки від Олекси Воропая:

На Київщині дітям кажуть, що в день Здвиження гади заповзають у велику яму і там лижуть гадючий камінь. Лякаючи дітей, щоб не ходили до лісу, розповідають таку пригоду. Одна дівчина не послухалася мами й пішла в ліс; там вона впала в гадючу яму, вилізти звідти не могла і так прожила всю зиму аж до весни. гадюки смоктали з неї кров, а вона лизала гадючий камінь. На Руфа (4-го березня), коли все прокидається від зимового сну, а гадюки вилазять зі своїх ям, вилізла й дівчина: вона була така квола, що ледве дійшла до своєї хати. Вдома вона тільки розповіла про свою пригоду і вмерла.

Приказки на Здвиження:
На Здвиження земля движеться ближче до зими.
Здвигається небо і земля.

Джерела:
"Український народний календар" на 2007 рік. Видавництво "Преса України"
Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України». – 1993. – 112 с.
Скуратівський В.Т. Український народний календар. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Техніка, 2005. – 384 с. – (Народні джерела).
Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К.: "Велес", 2005. – 528 с.



Маєте що додати, заперечити чи прокоментувати? Пишіть на e-mail або за допомогою форми під цим абзацом. Якщо Ви коректно підпишетесь і вкажете свій e-mail, ймовірність нашої відповіді буде значно більшою. Якщо помітили в тексті друкарську чи ще якусь помилку, вставте у форму фрагмент із цією помилкою і надішліть нам. Будемо дуже вдячні за допомогу.


Підпис (обов'язково):
e-mail (бажано):
Контрольне антиспамове поле.
Введіть маленькими українськими літерами
назву поточного місяця (обов'язково)
:
Чи показувати Ваш e-mail?
Чи надіслати Вам відповідь поштою?

Додому


Український рейтинг TOP.TOPUA.NET